Біль у спині – актуальна проблема медицини. Поряд з тим, що біль у спині є однією з найчастіших причин звернення до лікаря, багато аспектів цієї проблеми залишаються досі малозрозумілими, а методів лікування, які мають серйозну доказову базу, дуже мало.
Протягом життя 70-80% населення бодай один раз переносить біль у спині. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність болів у нижній частині спини сягає 40-80%. У 10-20% пацієнтів працездатного віку гострий біль у спині трансформується у хронічний. Саме ця група хворих характеризується несприятливим прогнозом щодо одужання, причому на неї припадає 80% усіх витрат охорони здоров'я на лікування болю в спині.
Біль у спині знайомий кожному. Навіть ті, хто знати не знали про лікарів, часом відчувають ниючі відчуття, що виникають як при ходьбі, так і в стані спокою, в громадському транспорті, на роботі, навіть під час сну. Як правило, перші прояви дискомфорту у спині списують на втому, перевтому, зайві фізичні навантаження. І справді, біль у спині часто проходить сам, після кількох годин відпочинку. Проте хронічні болючі відчуття викликають занепокоєння. І не дарма. Адже це може стати одним із перших сигналів хвороб хребта або інших внутрішніх органів.
Що викликає біль у спині?
Як правило, до такого характеру неприємним відчуттям призводять травми, або просто ушкодження, а саме:
- Переломи;
- Сколіоз;
- Спазми;
- Розтягнення м'язів;
- Хвороби серця, нирок;
- Грижа;
- Остеохондроз.
У дівчат тягне біль у спині, що супроводжується втомою, свідчить про вагітність. Біль у спині є звичним для людей, які рухаються мало, протягом тривалого часу працюють у комп'ютера, або займаються фізичною працею, пов'язаною з перенесенням важких предметів. Також сприяти появі болючих відчуттів неправильне харчування, куріння, надмірне вживання алкоголю.
Чим проявляється біль у спині?
Клінічні прояви вертеброгенної патології - це компресійно-ішемічні синдроми, переважно радикулопатії (від 5 до 10 %) і м'язово-тонічні рефлекторні синдроми, які супроводжують радикулопатію або спостерігаються ізольовано (90 %).
Кожне локальне больове роздратування викликає насамперед рефлекс у відповідному сегменті. У цій зоні ми спостерігаємо ділянку шкірної гіпералгезії, м'язову напругу, болючі точки окістя, обмеження руху у відповідному сегменті хребта та (можливо) дисфункцію внутрішнього органу. Однак рефлекторна дія не обмежується одним сегментом. Дистрофічні зміни одного хребетно-рухового сегмента провокують реакцію значної кількості сегментів, що зумовлює напругу м'язів-розгиначів спини. Патологія на периферії спричиняє центральну реакцію; це веде до зміни стереотипу руху як засобу захисту пошкодженої структури. Так виникає змінений тип руху, який може зберігатися і після ліквідації периферичного процесу, що викликав його.
Біль у спині характеризується як місцевим больовим синдромом, а й суттєвими психологічними проявами. На висоті болю розвивається виражене почуття тривоги, до депресії. Водночас відзначається емоційна нестабільність у оцінці болю, і навіть перебільшення зовнішніх проявів болю чи, навпаки, необгрунтовано надмірна обережність у рухах. При цьому тісно поєднуються аспекти здоров'я та роботи, їхня комбінація з економічними показниками, небезпека втрати роботи. Тільки лікар загальної практики може врахувати все різноманіття факторів під час лікування хворого.
Тривалий біль у спині, який змушує звернутися до лікаря, зумовлений ураженням самих хребців, міжхребцевих дисків та суглобів, зв'язкового чи м'язового каркасу хребта. При цьому захворювання, що призвело до появи болю, може бути як відносно сприятливим щодо лікування та прогнозу (наприклад, остеохондроз), так і фатальним (метастази у хребті, мієломна хвороба).
Крім цього, болем у попереку можуть супроводжуватися захворювання внутрішніх органів, наприклад, пієлонефрит, захворювання внутрішніх статевих органів, нижніх відділів кишечника.
Біль у спині при різних дегенеративно-дистрофіческіх ураженнях хребта має загальні патогенетичні особливості. В даний час визнаються три основні патофізіологічні механізми розвитку болю в спині. Перший механізм пов'язаний з периферичною сенситизацією, тобто, підвищенням збудливості периферичних больових рецепторів (ноцицепторів) внаслідок травми, інфекції або дії інших факторів. Відповідальні за виникнення болю в спині ноцицептори розташовані у фіброзному кільці міжхребцевого диска, задній поздовжній зв'язці, надостистій, міжостистій та міжпоперечних зв'язках, ділянках твердої мозкової оболонки, дуговідростчастих і крижово-клубових суглобах, корінцях спинномозках, корінцях спинномозках. Хребці та жовта зв'язка зазвичай не мають ноцицепторів. Центральна частина міжхребцевого диска містить велику кількість ферменту фосфоліпази А2, який бере участь у метаболізмі арахідонової кислоти, внаслідок чого утворюються такі медіатори болю, як простагландини та лейкотрієни. Крім цього, із навколишніх задній ріг спинного мозку сенсорних волокон можуть звільнятися нейрогенні медіатори болю, такі як субстанція Р, вазоактивний інтестинальний пептид (ВІП) та пептид, регульований кальцитоніновим геном, які спричиняють біль. Субстанція Р та ВІП сприяють підвищенню ферментативної активності протеаз та колагеназ та можуть посилити дегенеративні процеси у трисуглобовому комплексі (міжхребцевий диск, хребець та дуговідростковий суглоб). Сенситизація рецепторів відбувається в результаті пошкодження м'язово-скелетних тканин спини і вивільнення перерахованих провоспалительных речовин. В результаті навіть слабкі механічні стимули активують ноцицептори та викликають біль.
Другий патофізіологічний механізм – невральна ектопія – обумовлений ураженням корінця, нерва або спинапного ганглія при їх травмі, компресії чи ішемії. Поріг збудливості сенсорних нейронів знижується, з'являються ектопічні джерела спонтанної імпульсації, внаслідок чого виникає невропатичний або радикулярний біль, який важко піддається лікуванню. Інше потенційне джерело радикулярного болю – спінальний ганглій.
Третій механізм пов'язаний із центральною сенситизацією, що характеризується збільшенням числа функціонуючих структур у спинному та головному мозку при виникненні ноцицептивного подразнення на периферії. Щоразу, коли виникає больове роздратування, воно посилюється у спинному мозку, у результаті біль посилюється. При цьому навіть слабка стимуляція аферентів сприяє появі так званого центрального болю. Пряме пошкодження мозку (спінальна травма, інсульт) може провокувати центральну сенситизацію.
Який характер має біль у спині?
Як правило, біль у спині буває ниючий, що тягне, концентрується в певній ділянці хребта. Проте, трапляється і різкі, несподівані напади, звані простріли. Можливий також іррадіюючий біль у спині з її поширенням у кінцівки, шию, плечі. Таким чином, можливі різні прояви захворювань спини, що свідчить про увагу, з якою потрібно ставитися до визначення стадії хвороби та її типу.
Як розпізнати біль у спині?
Для того щоб визначитися з необхідним лікуванням, лікарі зазвичай зазвичай розмовляють з хворим, цікавлячись симптомами, що викликало біль у спині, а також станом інших органів. Також можуть знадобитися аналізи крові та сечі, а також безпосередній огляд.
Серед сучасних методів діагностики використовуються:
- Рентген;
- Магнітно-резонансна томографія;
- Комп'ютерна томографія.
Як лікується біль у спині?
На жаль, повністю позбутися такого стану, як біль у спині, неможливо, однак, ймовірність мінімізувати дискомфорт велика. І тому використовують медикаментозні методи, і навіть прийоми консервативної медицини.
Отже, з лікарських препаратів найчастіше застосовуються:
- Протизапальні засоби;
- Хондопротектори;
- Міорелаксанти;
- Знеболюючі.
Однак, пам'ятайте, що надмірне споживання всіх цих ліків може призвести до появи побічних ефектів, тому купуйте та використовуйте їх лише за порадою лікаря.
Методи консервативної медицини, як правило, безболісні і не приносять ускладнень, проте застосовувати їх слід також за вказівкою лікаря, який врахує Ваш біль у спині. Наприклад, при перенесених серцевих хворобах, грижах, проблемах із судинами та кровообігом методи мануальної терапії можуть лише нашкодити. Серед немедикаментозних методів, які широко використовуються в різних клініках, можна виділити:
- Лікувальний масаж;
- Фізіотерапевтичні процедури;
- Методи мануальної терапії;
- Голкорефлексотерапія;
- Лазеротерапія;
- Електрофорез.
Пам'ятайте, що будь-який із цих заходів має проводитись лише професіоналами!
Курс лікування зазвичай триває близько двох-трьох тижнів, а для закріплення результату можна підключити лікування в санаторії.
Як запобігти біль у спині?
Для того щоб біль у спині турбував Вас рідко, дотримуйтесь наступних правил:
- Дотримуйтесь постави, не сутультесь;
- Не працюйте довго в тому самому положенні;
- Намагайтеся менше сидіти зі схрещеними ногами;
- Робіть менше різких рухів;
- Спіть на твердому ліжку;
- Харчуйте правильно, відмовтеся від куріння та алкоголю;
- Займайтеся спортом, ходіть до тренажерного залу чи басейну, відвідуйте секції аеробіки або йоги;
- Не йдіть довгий час на високих підборах.
Біль у спині досить неприємний, особливо при хронічних його проявах і різких нападах, однак, правильне лікування та активний спосіб життя легко допоможе Вам впоратися з цією проблемою!